Дуже багато людей зібралося на перехресті біля невеликого селища Ямпіль на Лиманщині: активісти відкрили пам’ятний знак 19 загиблим героям.
Десятеро з них загинули на цьому місті саме два роки тому- під час звільнення населених пунктів Лиманщини. Пряме попадання в БМП забрало життя хлопців з різних куточків нашої країни.
Не дивлячись на неймовірну спеку, люди приїхали зі Слов’янську, Лиману, Сіверська та Бахмута. Було багато і місцевих мешканців сіл Ямпіль та Крива Лука, що стали свідками та безпосередними учасниками тих подій. Вони встановили намет та принесли багато холодної води- щоб люди могли втомити спрагу.
-Ми і тоді приїздили до них, привозили воду, бо спека була- як зараз. Потім побачили, що в них немає їжі. Жінка зібрала декілька бройлерів, привезли їм. Та не повірили вони- кажуть, що це нам?- розповідає місцевий фермер. А його тихо питає мати загиблого героя, яка приїхала з Дніпровщини:
-А мого не пам’ятаєте- він високий, з рудими вусами?
Чоловік зітхає: він не встиг роззнайомитися, бо йшли бої. Він не розповідає, що за тих бройлерів могли розстріляти його та родину, він зітхає- не пам’ятає рудого з вусами…
Виступали багато причетних до подій: хтось зміг тільки сказати “Слава Україні!”, бо сльози душили, рідні загиблих розповідали про своїх дітей та чоловіків, бо для них це наважливіше.
Голова Лиманщини читає з листка дуже патріотичні слова, але йому кричать “Ганьба!”, бо ті слова, мабуть, не дуже його. Дружина загиблого Юрія Голополосова каже, що зробити цей пам’ятник запропонували звичайні люди- з Сіверська, Лиману, громада Кривої Луки, а ніяк не міська влада. Та дякує небайдужим за це, бо вважає, що її чоловік тоді загинув не дарма. З натовпу місцеві жінки кричать: “Пробачте нас!” І усі жінки плачуть.
До мемориалу – велика черга. Квіти вкривають пагорб. Воїни роблять залпи, і сосни Лиманщини здригаються від пострілів, які вже відгріміли тут два роки тому…
Далі фото…
