Нічна заметіль на ранок стерла вчорашні колії і сліди. В приладі для спостереження я бачив людину. Вона з’явилась з-за обрію на засніженому шляху, прокладала крок за кроком стежину. Цю людину не можливо було не впізнати за ходою– баба Таня. Вона мала від роду вісімдесят два роки. Все життя обліковцем в колгоспі. Роки змінились, а хода ні. Тільки нині замість косого сажня в руці костур.
http://mamajkraj.blogspot.com/2015/02/blog-post.html
(З записної книжки пана Бродника)
