Шепоче степ… В тім шепоті лунає
До нас нащадків, наших предків заповіт.
Ми починали, будували, захищали,
Ви ж пам’ятайте, розбудовуйте, живіть!
Глумились орди зайд прости їм, Боже,
Дощем весняним змиється той бруд.
Ти все ж стояв козацькая сторожа,
Стояв і вистояв, наш батько наш Бахмут.
Небес блакить і ниви золотаві,
Народять новий, працьовитий люд,
У вирій вічності сторіччя пропливають
А ти живеш і молодієш, наш Бахмут.
Твоїй козацкій славі не зомліти,
Тоді цвісти й радіти кожним днем!
А ми твої, Бахмуте рідний, діти,
Вкраїну-неньку й тебе, батьку, збережем!
Володимир Ісаєв
1996 рік
(до 425 роковин нашого рідного міста Бахмута)
