Вже другий рік поспіль “Бахмут Український” проводить жалобний захід біля пам’ятника на території військової частини. Ледь розшукав занедбаний та забутий постамент, волонтери привели його до ладу та вирішили започаткувати традиції проводити 8 травня спільний з військовими захід.
Цьогоріч до вшановування пам’яті загиблих приєднались воїни 54 бригади та офіцери СІМІК, які разом з волонтерами та містянами розташувались на плацу. Молебень провели разом військовий капелан – священник української православної церкви Київського патріархату та настоятель греко-католицького монастиря з села Званівка. Вони помолилися за душі загиблих та мир в Україні.
Одним з основних принципів, яких дотримуються волонтери “Бахмута Українського”, є надання на своїх заходах вільного доступу для висловлення своїх думок всім, хто висловлює таке бажання. Це, на відміну від звичних “жорстких” сценаріїв, не перетворює заходи на нудні офіціози, в яких дуже мало щирості та справжнього розуміння, для чого проводиться мітинг чи свято. І цього разу до вільного мікрофону підходили дуже різні люди: від тих, хто просто захотів подякувати воїнам, до школярів, яких переповнювали емоції.
Історик-краєзнавець Сергій Татаринов розповів, що має докази про те, що саме на цьому місці поховані не тільки військові полонені, яких залишили в окупації при відході радянські війська, а й репресовані перед війною містяни.
Виступали волонтери: вчитель Вікторія Бак висловила думку про надважливість вивчення справжньої історії, Надія Устинова розповіла, як знайшовся цей покинутий пам’ятник, а Світлана Кравченко – про зародження Пласту в Бахмуті, надавши слово одній з керівників цього руху в нашому місті.
Представниця міськвиконкому Світлана Кудрявих подякувала патріотам за позицію та привітала всіх з прийдешнім Святом Перемоги.
Офіцер СІМІК Олександр Ткачук порівняв події минулого сторіччя з тим, що відбувається зараз на сході України.
Дуже розчулили присутніх виступи дітей, які не готувались якось спеціально, але дуже бажали взяти участь в заході. Школярка з школи №7 розповіла вірш про Україну, а учень школи №1 вирішив заспівати а-капела Пісню про рушник.
Восьмикласник з школи №18, якому про захід сказала вчителька, розповів, що він цікавиться історією та бажає стати військовим. Його щирий виступ так вразив присутніх, що офіцер 54 бригади подарував йому на згадку свій офіцерський ремінь, побажавши, щоб у майбутньому хлопцю ніколи не прийшлось використовувати зброю на війні. Від волонтерів “Бахмута Українського” гості отримали Подяки за участь та книги, які були передані Національним інститутом пам’яті України.
Яскравим подарунком став виступ вчителів та учнів школи-інтернату з Парасковіївки, які на дуже високому художньому рівні виконали низку українських пісень.
