Захід ініційовано ГО “Бахмут Український” і “Спілка дружин і матерів учасників АТО”, але на площу навіть в будній день прийшло доволі багато звичайних містян. Перед початком мітингу можна було побачити унікальні фотографії, які були зняті під час виходу з так званого “зеленого коридору”. Всі світлини отримані від авторів, вони через оптику телефонів чи фотоапаратів зберегли трагедії війни, якої немає. Щоб світ бачив жахіття, які чинить російський окупант на українській землі. Автори світлин: Роман Зіненко, автор книги “Іловайський щоденник”, який в той час був в складі батальйону “Дніпро-1”. Олексій Антипов, позивний “Антіп”, харків’янин, Анатолій Виноградський, позивний “Гал”, киянин, – добровольці добровольчого батальйону “Донбас”. Павло Нетьосов, керівник міжнародної ГО “Цитадель”, яка займається пошуком та ідентифікацією загиблих. Єгор Воробйов, на той час журналіст, був у полоні.
До відкритого мікрофону підходили військові, волонтери, журналісти, громадські діячі, представники політичних партій та місцевого депутатського корпусу. Але жодну людина на цьому заході не змушували до участі, як, на жаль, стало знов популярно в Бахмуті.
Люди зізнавалися, що для багатьох мешканців Бахмута ця дата стала страшним усвідомлюванням того, що війна тільки починається. Хтось ділився спогадами про знайомих, які пройшли через пекельне випробування під Іловайськом. Хтось плакав, бо навіть зараз не може казати про це спокійно. Двічі Бахмут виходив на скайп-зв’язок з іншими містами: спілкування проходило з Семеном Семенченко та Павлом Нетьосовим.
Важливо, що біля виставки дуже багато звичайних людей, які жодного разу не приходили на мітинги чи акції, щиро співчували та дякували українським військовим за їх подвиг. А ті, хто вже декілька років своїми справами та силою духу тримає Україну в Бахмуті, вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
