Швидкий потяг зі столиці на Дніпро колихав пасажирів івідстукував кілометри шляху.Серед тих пасажирів колихався по життю і я. За вікном краєвиди Черкащини – лани, села, ліси, знов лани, річки… Думки мінялись як краєвиди і плавно переходили у сон… … я вже не в потязі, а серед бахмутських степів, на Кодемі. Знову війна.
http://mamajkraj.blogspot.com/2015_07_01_archive.html
