Валя, Валя, позивний “Віночок”. Позивний ще з Майдану. Валентина працювала за кордоном, і новий, 2014 рік, приїхала відзначати до мами в Черкаси. Два тижні, як і в багатьох українців, пройшли біля екрана телевізора. Останньою краплею для Валентини стало прийняття Верховною Радою законів 16 січня. Практично на наступний день вона була в Києві.
На Майдані познайомилася зі Світланою зі Львова. Україномовна Світлана і Валентина, що завжди розмовляє російською, розуміли одна одну без слів. Вони розносили одяг і бутерброди, готували їжу для хлопців, які стояли в обороні на Грушевського. З часом їх приписали до 10 сотні. Чоловіки оберігали своїх дівчат і видали їм каски. Щоб було видно здалеку, що йде служба постачання, дівчата поверх касок закрепили віночки. Так і з’явилися у Валентини та Світлани позивні…
Про 18 і 19 лютого Валентина сказала просто: “Була там…” Після Майдану як волонтер їздила на найближчі рубежі оборони. Їх група принципово допомагала тільки передовій. У липні 2015 познайомилася з хлопцями з 12-го Київського батальйону, 28 вересня 2015 вступила до лав Збройних Сил України. Каже, що обрала 12 Київський тому, що самі інтелігентні хлопці служать в ньому, підкупило її і їхнє шанобливе ставлення до жінок і адекватне ставлення до ситуації в Україні і в армії..
