ГОЛОДОМОР 1932-1933: БАХМУТ ПАМ’ЯТАЄ…

ГОЛОДОМОР 1932-1933: БАХМУТ ПАМ’ЯТАЄ…

23 листопада 2019 р. «Бахмут Український» вшанував пам’ять мільйонів українців, вбитих Голодомором в 1932-33 роках…

Зранку на західній частині площі Свободи встановили виставку «ГОЛОДОМОР 1932-1933: БАХМУТ ПАМ’ЯТАЄ…», в якій були представлені спогади мешканців Артемівська, району та прилеглих населених пунктів, а також «Перелік людей по Артемівському району, причиною смерті яких, за експертизою діагнозів, міг бути голод»* Пропонуємо корінним мешканцям Бахмуту, чиї предки жили тут 86 років тому, перевірити цей Мартиролог.

Також виставка містила рідкі світлини тих часів, а ще – роздруковані плакати**  з зображенням того, що українці вимушені були вживати в їжу для виживання – їжаків, хробаків, гризунів, листя та жолуді, шкіряні речі, і т.п.

О 15:40 на площі Свободи перед Мартирологом загиблих мешканців нашого міста та прилеглих сіл запалили лампади, виставлені у формі хреста та розпочався молебень по невинно вбитих під час Голодомору. Панахиду відправили о. Доротей (священник гріко-католицької церкви) та о. Костянтин (настоятель храму пресвятого Феодора Стратилата ПЦУ). Запрошення на спільну міжконфесійну молитву були передані всім головам конфесій Бахмуту та Часова-Яра.  

Хвилиною мовчання присутні пом’янули душі всіх закатованих голодом українців.

Виступ ансамблю під керівництвом Анастасії Лащьонової, що виконав а капела пісню «Плине кача по тисині…», не залишив байдужим нікого.

Активістка Наталя Жукова розповіла більше про опублікований на виставці Мартиролог, зазначивши, що в ньому задокументовано 506 випадків смертей від голоду по місту Артемівську та Часовому-Ярі, і ще 47 – по деяких прилеглих сільрадах: «Цей перелік складений в алфавітному порядку, і літера «Н» в ньому – найстрашніша: там 31 особа – «невідомий.. невідомий.. невідомий». Зрозуміло, що це – не вичерпний перелік, що цифра була більшою. Це той задокументований мінімум, по якому ми впевнені. Ми розуміємо, як в ті часи облік вівся. Тому я закликаю всіх збирати спогади про Голодомор в своїй родині, публікувати, передавати молодшим членам родини. Всі ті, хто організував Голодомор тут, вони ще донедавна були присутні на наших вулицях: вулиця Петровського, площа Чубаря… – це ті люди, рішення та дії яких призвели до мільйонів смертей. Тому все, що ми маємо на  Донбасі – війну, вторгнення, анексію – це прямий наслідок тих подій. В пусті хати померлих українців заселяли привезених ешелонами росіян, білорусів, і їх нащадки тепер кажуть, що тут завжди була тільки російська мова, що це завжди був Артемівськ, і що ніякої України тут не було…»   

Учасники мітингу поділилися своїми родинними історіями, пов’язаними з Голодомором.

Мітинг-реквієм завершився звучанням Духовного гімну України і загальним фото учасників мітингу.