Відношення з хлопцями з легендарної “Київскої Русі” у “Бахмута Українського” почалися ще літом 2014: вони тоді стояли на “спекотних” рубежах.
Як із багатьма бійцями, познайомились ми з ними на вулиці: хлопці виходили зі своєї автівки, а ми, як завжди, “чеплялися” зі своєю допомогою. Передавали труси, носки, ліки та теплі светри.
Потім разом ремонтували їм автівку, яку привезли волонтери. Дмитро “Пастор”, з яким були знайомі майже усі бахмутівці, саме на ній був під обстрілами на дебальцевській трасі. Лікували у нашій лікарні, потім чекали зі шпиталя у Винніці. Дзвонили, цікавились до демобілізації.
Зараз, хоча вже три ротації пройшли, “Київська Русь” залишається одним із улюблених підрозділів. Сьогодні вже інші хлопці забрали сіль для інгаляцій в бліндажах, крапельниці, сухе пальне.
